ЕКЮ – перша валюта Євросоюзу

Історія створення євро починається з середини ХХ століття. У 1947 році була сформована Організація європейського економічного співробітництва, яка надалі трансформувалася в Раду Європи. У 1957 році деякі країни, серед яких Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Голландія та Люксембург, утворили Європейська економічна спільнота (ЄЕС). Через 21 рік, у 1978-му, на його основі сформувалася європейська валютна система (ЄВС) з грошовою одиницею ЕКЮ (European Currency Unit). Новий платіжний засіб призначався для міждержавних розрахунків. З часом до ЄЕС увійшли Данія, Ірландія, Велика Британія, Греція, Австрія, Іспанія, Португалія та Швеція. Пізніше ці держави об'єдналися в Європейський союз.

Перший млинець грудкою, або невдача при розробці EUR

Перша спроба створення єдиної європейської валюти у 80-х роках ХХ століття провалилася, спіткнувшись об могутність долара. Монетарна влада більшості європейських країн була впевнена, що нова валюта не зможе конкурувати з грінбеком. Ситуація змінилася після скасування урядом США золотого стандарту для USD. Завдяки цьому межі коливань валют щодо долара, дозволені МВФ, були збільшені до 25%.

Євро: друга спроба створення увінчалася успіхом

Успішній розробці EUR та його введенню в обіг передували тривалі дискусії європейської монетарної влади. У 1992 році в ході переговорів щодо укладення Маастрихтського договору канцлер Німеччини Гельмут Коль схвалив створення європейського валютного союзу. Для здійснення цієї мети був потрібний ефективний фінансовий інструмент – загальноєвропейська валюта. До її появи влада єврозони йшла довгі шість років. У 1998 році Г. Коль, виступаючи в німецькому Бундестазі, наголосив на важливості нової загальноєвропейської валюти. За його словами, створення Європейського Економічного союзу стало першим кроком на шляху до кардинальних змін у Європі.

EUR виходить на європейський ринок

На глобальний фінансовий ринок євро вийшов у 1999 році, а 1 січня 2002 року були введені в обіг нові банкноти та монети. «Європеєць» замінив колишню валютну одиницю (ЕКЮ), яка використовувалася в європейській валютній системі з 1979-го по 1998 рік. У 2019 році єдина європейська валюта відсвяткувала своє 20-річчя. На сьогодні EUR є офіційним грошовим засобом 19 країн єврозони – Німеччини, Австрії, Бельгії, Іспанії, Ірландії, Греції, Італії, Кіпру, Латвії, Литви, Естонії, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Португалії, Словаччини, Словенії, Фінляндії та Франції.

Диригенти європейської валюти

Єдина європейська валюта підконтрольна європейській системі центральних банків (ЄСЦБ). Її очолює Європейський Центральний банк (ЄЦБ). У ЄСЦБ також входять національні центробанки всіх держав-членів ЄС, включаючи тих, хто не прийняв EUR як платіжний засіб. Відзначимо, що ЄЦБ володіє винятковим правом визначати грошово-кредитну політику на всій території єврозони. Щодо ЄСЦБ, то в його функції входить друкування банкнот і карбування монет, а також розподіл платіжних засобів по країнах єврозони.

Особливості банкнот EUR

Європейська валюта складається з 100 центів. В обігу використовуються паперові гроші та монети 2, 1, 0,50, 0,20, 0,10, 0,05, 0,02 і 0,01 євро, які приймають у всіх країнах єврозони. Щодо банкнот, то зараз вони випускаються номіналом 200, 100, 50, 20, 10 і 5 євро. У квітні 2019 року було припинено випуск банкнот номіналом 500 євро. Причиною цього стало збільшення кількості фінансових махінацій, пов'язаних з відмиванням грошей, ухиленням від сплати податків і фінансуванням тероризму.

Символіка європейської валюти

Унікальний знак євро (€) з'явився після тривалих дискусій, опитувань громадської думки та розгляду безлічі варіантів графічних пропозицій від провідних дизайнерів. Цей символ, на думку Єврокомісії, являє собою комбінацію грецької літери «епсілон» і букви Є, що позначає Європу. Знак євро перетинають дві паралельні лінії, що символізують стабільність і значущість нової єдиної валюти.