Ліз Трас

47-річна Елізабет трас прийшла до влади у вересні 2022 року, але вже через 45 днів змушена була оголосити про свій відхід. Чиновниця не витримала тиску з боку колег. Більшість членів правлячої Консервативної партії були не згодні із запропонованим Л. Трас податковим планом і вимагали її відставки. Нагадаємо, що, вставши біля керма держави, новий прем'єр-міністр одразу ж почала втілювати в життя один з пунктів своєї передвиборчої кампанії, що стосується скорочення податків. Але, на думку уряду, така ініціатива могла підштовхнути Британію до глибокої економічної кризи.

Джордж Каннінг

Недовгим було прем'єрство і представника партії торі Джорджа Каннінга. Він пробув на посаді прем'єр-міністра всього 5 місяців: з квітня по серпень 1827 року. Протягом цього періоду посадовець встиг забезпечити Британії впливове становище на міжнародній арені. При ньому Сполучене Королівство одним з перших визнало незалежними іспанські провінції в Південній Америці та підключилося до боротьби греків за незалежність. Багато хто досі вважає, що посадовець міг би ще багато чого зробити для країни, якби не пішов з життя так рано. Дж. Каннінг помер у віці 57 років від пневмонії.

Ендрю Бонар Лоу

Консерватор Ендрю Бонар Лоу увійшов в історію Великобританії як її перший прем'єр-міністр, що народився не у Сполученому Королівстві. Канадець став головою держави в жовтні 1922 року, проте пробув на цій посаді зовсім недовго – трохи більше півроку. Вже у травні 1923 року Е. Бонар Лоу змушений був піти у відставку через важку хворобу. У посадовця діагностували рак гортані. Колишній прем'єр-міністр Британії помер восени того ж року у віці 60 років.

Алек Дуглас-Х'юм

Член Консервативної партії Алек Дуглас-Х'юм став прем'єр-міністром Британії не в результаті виборів. У 1963 році він змінив на цій посаді свого попередника Гарольда Макміллана, у якого діагностували онкологію. Однак біля керма держави А. Дуглас-Х'юм не затримався. Менше ніж через рік він змушений був поступитися своїм кріслом лейбористу Джеймсу Гарольду Вільсону, якому програв на призначених виборах.

Ентоні Іден

Політик Ентоні Іден відомий тим, що в роки Другої світової війни врятував від Голокосту кілька тисяч євреїв. У 1950-і роки він був міністром закордонних справ Сполученого Королівства та заступником прем'єр-міністра. Не дивно, що його кандидатура на пост голови держави багатьом здавалася ідеальною. Е. Іден прийшов до влади у 1955 році після сера Вінстона Черчилля, але не зміг виправдати очікувань виборців. Його політика (як зовнішня, так і внутрішня) з тріском провалилася, викликавши масові протести в країні. Е. Іден подав у відставку через 1 рік і 279 днів свого прем'єрства.

Гордон Браун

Лейборист Гордон Браун займав пост прем'єр-міністра Британії також менше визначеного терміну – 2 роки й 318 днів. Він пішов у відставку у зв'язку з загостренням в країні політичної кризи. В результаті виборів 2010 року Великобританія вперше за 36 років отримала «підвішений парламент»: ані консерваторам, ані лейбористам не вдалося набрати абсолютної більшості голосів. Щоб дати можливість його партії сформувати коаліцію з противниками, Г. Браун вирішив залишити свій пост.